Новини

До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

12 лютого, напередодні Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, у Сумському обласному краєзнавчому музеї відбулась зустріч військовослужбовців строкової служби Національної гвардії України (в/ч 3051) з ветеранами-афганцями та учасниками миротворчих місій у колишній Югославії та Республіці Ірак.

Рівно 30 років тому закінчилась афганська війна. Про життєві випробування, що важким тягарем лягли на плечі учасників бойових дій в Афганістані, розповіли старший сержант запасу, голова Сумської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану Володимир Рикун, полковник запасу Григорій Гончаренко, майор запасу Віталій Троцюк, полковник запасу Юрій Ситниченко. Важкі умови ведення бойових дій і побуту, незвичні і виснажливі кліматичні умови, моральна і фізична втома, і в той же час – надійне плече товариша, щира дружба, загартована полум’ям війни – такою була щоденна служба воїнів-афганців. Серед тих, хто опинився в епіцентрі конфлікту, були 4011 уродженців і мешканців Сумщини, 130 з них так і не повернулись додому…

Про наймасштабнішу закордонну військову операцію в історії незалежної України розповів майор, військовий комісар Краснопільського райвійськкомату Андрій Нагорний. У 2005 р. у якості перекладача з арабської та спеціаліста у галузі радіоелектронної розвідки він брав участь у міжнародній миротворчій місії в Республіці Ірак. Із перших вуст слухачі дізнались про допомогу українського контингенту у будівництві, транспортуванні гуманітарних вантажів, медичному обслуговуванні місцевого населення, загальному підтриманні безпеки у зоні відповідальності.

Гості заходу оглянули виставку «Афганістан: біль і пам’ять», де представлено особисті речі, численні документи та фотографії учасників збройного конфлікту в Афганістані: льотчика Сергія Жиганова, артилеристів Олексія Рудакова та Юрія Ситниченка, сапера-десантника Володимира Рикуна.

Юнаки-гвардійці тепло приймали гостей зустрічі. Наостанок, як завжди – запитання-відповіді. І, звичайно, квіти – тим, хто обрав непросту, але почесну справу – бути військовим.