НА КУПАЛА СОНЦЕ ГРАЛО…
У розпал літа ми відзначаємо одне з найбільш містичних і чарівних свят року- Івана Купала, традиційне слов’янське свято, яке існувало задовго до хрещення Київської Русі. Купала входило до щорічних русалій, які починалися з дня літнього сонцестояння у червні. Після переходу на новоюліанський календар Івана Купала святкують в ніч проти 24 червня. Це свято сонця, молодості та кохання. За народним повір’ям, трави і квіти цього дня набувають магічної сили, а опівночі розквітає квітка папороті – хто її знайде, здобуде багатство і здоров’я.
Святкування Івана Купала супроводжується низкою і понині відомих в народі обрядів і звичаїв: умиванням «іванівською» росою, нічними купаннями, розпалюванням багаття та стрибанням через нього. Одним з головних атрибутів свята є купальські віночки, які дівчата плетуть з різних польових квітів і трав, а потім пускають їх по воді. До віночка вплітали ромашку, ружу, деревій, любисток, безсмертник, незабудку, полин, барвінок. За народним повір’ям, купальські віночки наділені цілющою силою. В Україні Купала має глибокі язичницькі корені. Це було ритуальне свято очищення, родючості, шлюбу та переходу до другої половини літа.
Цього дня до Cумського обласного краєзнавчого музею завітали вихованці літнього табору «Гармонія». Про історію свята Івана Купала, обряди та традиції дітям розповіла науковий співробітник музею Валентина Костенко. Екскурсію проведено з урахуванням безпекової ситуації.
