«СКРИНЬКА ЗНАНЬ. З ІСТОРІЇ ЗВИЧАЙНИХ РЕЧЕЙ: ВІЗИТІВКА».

Хто з нас не бачив візитівки? Багато хто має власні або з десяток чужих, отриманих від різних компаній і їхніх представників, адвокатів, стоматологів чи фотографів. Про візитні картки можна говорити нескінченно довго: металеві, прозорі, пластикові, пробкові, дерев’яні, гумові, шоколадні, керамічні, з тканини, з інкрустацію та аплікацією, оксамитові і зі стразами… І все це для того, щоб здивувати і привернути до себе увагу співрозмовника, клієнта чи ділового партнера.

Та чи знаємо ми, як і коли з’явилася ця невелика і вже звична нам річ?

Як вважають, історія візитівок почалася задовго до того, як США з’явилися на світовій мапі, а жителі Старого світу навчилися писати – більше 2500 років тому в стародавньому Китаї. Перші зразки візитівок створювалися з тонких дерев’яних дощечок, на які досвідчені майстри каліграфії наносили ієрогліфи.

Європейський аналог візитівок з’явився лише в XVII столітті. Це були ексклюзивні вироби, для виготовлення яких використовували не тільки дерево, а й щільний папір – картон.

У ХІХ ст. візитівка стала неодмінним атрибутом відвідання чийогось будинку: тогочасний етикет наказував покласти картку на спеціальну тацю, що доставлялася господарю.

Про ці та інші цікаві факти з історії візитівки дізнавались відвідувачі Сумського міського територіального центру соціального обслуговування «Берегиня», які 4 серпня завітали до музею на інтерактивне заняття з циклу «Скринька знань. З історії звичайних речей» і оглянули музейну колекцію візитних карток (методист і ведуча заходу – науковий співробітник музею Олена Опанасюк).