Новини

РЕВІЗЬКІ КАЗКИ ЛЕБЕДИНСЬКОГО ПОВІТУ СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1835 р.)

Ревізькі казки – документальні результати переписів податного населення Російської імперії протягом 1718 – 1858 рр., одне з найпоширеніших обліково-статистичних джерел, що використовується у генеалогічних, демографічних і краєзнавчих дослідженнях.
У фондах Сумського обласного краєзнавчого музею зберігається зшиток окремих ревізьких казок 8-го перепису населення (1833 – 1835 рр.), складених у маєтках місцевих поміщиків Лебединського повіту Слобідсько-Української губернії у 1835 р.
Кожен поміщик надавав у повітову ревізійну комісію загальну ревізьку казку на усіх селян і дворових, які могли проживати у різних селах, слободах і хуторах. Демографічні дані включають ім’я, по батькові, прізвище та вік (актуальний та за попередньою ревізією) усіх членів записаних родин із зазначенням родинних стосунків (дружина, син, пасинок, племінниця), за принципом старшинства (від старшого до молодшого) та з розподілом записів на «чоловічу» та «жіночу» сторінки.
У випадку відсутності у матеріалах попередньої ревізії даних про родину або окрему людину зазначено причину їх появи: «достались по полюбовному разделу с матерью и братом 1834 года», «сии дворовые люди достались по наследству в 1823 году от прапорщицы Пелагии Алферовой», «достались по разделу после смерти матери моей» і т.п. Так само зазначались відомості про померлих чи таких, які вибули, членів родин: «продан титулярному советнику Федору Армашевскому в 1834 году», «продан поручику Степану Карпову в 1834 году», «умер в 1818 году».
Кожна ревізька казка складалась поміщиком або, частіше, прикажчиком і завірялась підписом власника маєтку.
Ревізькі казки є інформаційно насиченим джерелом, що документально фіксує основні показники кількісного, статевого, вікового складу робочої сили поміщицьких господарств. Зосереджена у них інформація допомагає реконструювати родоводи як селян, які належали поміщикам, так і самих поміщиків, уточнювати окремі факти біографій згаданих у документі мешканців повіту.
Цікавою, на наш погляд, є ще одна особливість такого роду документів – зібрані у єдине ціле, ревізькі казки утворюють колекцію тогочасного паперу з різноманітними водяними знаками (філігранями) його виробників.

Іванова Віра — кандидат історичних наук,

учений секретар Сумського обласного краєзнавчого музею