News

Глеки з Жигайлівки

VasaВлітку 1964 р. на березі р. Боромля біля с. Жигайлівка Тростянецького району під час земляних робіт (спорудження дамби ставка) було знайдено два срібні глеки, що датуються кінцем ІV – початком V ст. На початку 1966 р. вони потрапили до Сумського обласного краєзнавчого музею.

В окрузі села відомі пам’ятки різних археологічних культур, але знахідку глеків можна пов’язати лише з великим поселенням черняхівської культури в урочищі Чернецький ставок. У 1990 р. на місці знахідки, вказаній І.М. Мозговим (тракторист, що знайшов глеки), був закладений шурф, в якому виявлено дві господарські ями з матеріалами черняхівської культури.

Незважаючи на те, що посудини дещо деформовані і деякі їх частини відсутні, вони є яскравим прикладом надбань пізньоримського часу, успадкованих ранньовізантійськими золотарськими майстрами.

Один з них у верхній частині тулуба інкрустований черню, що складається з трьох різних орнаментальних мотивів з вертикальним й горизонтальним розташуванням рослинних паростків.  У своєму сучасному вигляді глек має 37,1см висоти. Подібні за формою срібні глеки ІVст. знаходяться в Берліні і Парижі.

Приблизно такі ж розміри (38,1см) має й другий глек, прикрашений карбованими з позолотою рослинними орнаментами та трьома фризами сюжетних сцен світського характеру. Із знайдених кількох ізольованих фрагментів глека, що потрапили до музею, вдалося реконструювати його в цілому. В той же час відсутні частини найбільшого фризу, завершення, масивне днище, на якому мало бути тавро. Деякі уламки були не знайдені чи не помічені, а товсте дно відпиляне і знищене до того як знахідка потрапила в музей.

Валик у верхній частині виробу прикрашений волютами виноградної лози, нижче розташовані один над одним два рослинних орнаменти, поширені вже в античному золотарстві. Далі йде фриз з буколічними або пасторальними сценами: зображено двох пастухів, кіз та овець, поруч з ними пасуться корови. Середній фриз, який зберігся лише частково, представляє багатофігурна композиція сюжету помсти Ахілла Гектору за смерть свого друга з «Іліади» Гомера. У нижньому фризі зображено мисливські сюжети з досить драматичними епізодами, що нагадують військові.

Виготовлення таких надзвичайно вишуканих ювелірних виробів було налагоджено у візантійській столиці, коли там ще були живі класичні традиції. Рання візантійська торевтика, особливо царгородського походження, широко наслідувала від пізньоантичної, передусім римської , не тільки форму, стиль, а й сюжети, іконографію. Вироби  кінця ІV – початку V ст. є справжнім продовженням живої елліністичної традиції.

Срібний глек, подібний до жигайлівського, був знайдений у 1917 р. біля с. Великий Кам’янець Курської області в складі знаменитого Суджанського скарбу, що  насправді виявився похованням готського вождя. Цей глек із зображенням муз, що зберігається в Державному музеї-заповіднику «Московський Кремль», зважаючи  на тавро був виготовлений у Константинополі близько 400 р. н.е.