Портрети Василя Кочубея

Василь Леонтійович Кочубей – український державний і політичний діяч, генеральний писар Війська Запорізького (1687–1699), Генеральний суддя (1699–1708).
Життя й діяльність В. Кочубея та його нащадків тісно пов’язані з територією сучасної Сумщини: згідно універсалів гетьмана І. Мазепи генеральний писар В. Кочубей отримав у володіння села Дубовичі та Ярославець Глухівського, 1694 р. – село Стара Гута Новгород-Сіверського повітів.
Представники козацько-старшинського роду Кочубеїв належали до близького оточення гетьманів І. Мазепи, І. Скоропадського, Д. Апостола, К. Розумовського, займали високі урядові посади і, з огляду на їхню економічну потугу й престиж, мали значний соціально-політичний вплив на території Лівобережної Гетьманщини.
Музей зберігає два портрети В. Кочубея. Питання авторства, місця і часу написання полотен залишаються відкритими. За висновками фахівців Національного науково-дослідного реставраційного центру України в м. Київ тип ґрунту і набір пігментів ідентифікованих у шарах фарби відповідають живопису, створеному у першій половині ХІХ ст.