«СКРИНЬКА ЗНАНЬ. З ІСТОРІЇ ЗВИЧАЙНИХ РЕЧЕЙ: ПРАСКА ЕЛЕКТРИЧНА».

Практичне застосування електрики з початку ХІХ ст. докорінно змінило життя людини. Це зумовило появу низки побутових електроприладів, серед яких – електрична праска, запатентована винахідником з Нью-Йорка Генрі Сілі в 1882 р. Людство отримало надійного технічного помічника, проте перші електропраски були незручними, важили понад 10 кг, ще не мали регулятора температури. Полегшена праска з електронагрівом з’явилася в 1903 р., завдяки винахіднику Ерлу Річардсону. В 1920-х роках на електричних прасках з’явилися термостати. В 1934 р. американець Макс Сокольник отримав патент на електричну парову праску, яка стала першою масовою моделлю на Заході. В Україні до 1950-х рр. продовжували використовувати нагрівні чавунні та вугільні праски. Масовий випуск електричних прасок в Україні налагодили лише на початку 1960-х рр. Основним підприємством із випуску прасок був Харківський електромеханічний завод (ХЕМЗ).

В постійній експозиції музею комплекс експонатів доповнено електричними прасками з фондового зібрання музею. Серед них рідкісні: 1940 р. випуску (виробник «Електрометал», м. Харків) та 1949 р. (МЕП). Цікавим експонатом є дорожня праска 1977 р., виготовлена на Харківському електромеханічному заводі: невелика за розміром, з ручкою, що складається, потужністю 400 Вт в компактному пластиковому футлярі. Такі праски зручні як в дорозі, так і вдома, тому їх удосконалені моделі використовуються в побуті і зараз.

Наукові співробітники Олена Опанасюк та Валентина Костенко продовжують цикл інтерактивних занять з індивідуальними відвідувачами та екскурсійними групами у кількості не більше десяти осіб з дотриманням карантинних норм.