Хрест-складень (енколпіон)

Хрест-складень (енколпіон). Бронза.

Кінець ХІІ – перша половина ХІІІ ст. Давня Русь.

Розкопки О.В. Сухобокова, 1976 р.

Складані нагрудні хрести-енколпіони з’явились на Русі з Візантії разом із поширенням християнства. Ці хрести також називають мощевиками: у них укладали частинки мощей святих або освяченої просфори як оберіги від напастей, особливо в далеких мандрах і походах. Енколпіони носили поверх одягу або тримали поруч з іконами. Найдавніший із хрестів-енколпіонів, що нині зберігаються у фондах Сумського обласного краєзнавчого музею, був виявлений під час розкопок у насипу валу городища біля с. Кам’яне Лебединського району Сумської області.

Хрест відлитий у двобічній формі, складається з двох пустотілих стулок. На одній у центрі хреста розміщене рельєфне зображення Розп’яття з дзеркальними написами: «ХРЕСТ NАМЪ ПОХВАЛА» та «ХРЕСТ NАМЪ ȣ (ТЕШЕНИЕ)», кінці оформлені округлими медальйонами з погруддями Богоматері, Іоанна Богослова, святителів Миколая та Григорія. На другій – зображення Богородиці Оранти, яке супроводжується написом «СТАѦ БЦЕ ПОМАГАИ», виконаним у дзеркальному відображенні, на кінцях хреста – округлі медальйони з погруддями святих Козьми, Дем’яна, Петра та Василя.

Енколпіони такого типу були поширені на території Русі та за її межами в кінці ХІІ – першій половині ХІІІ ст., їх виготовляли київські майстри.

Опублікований у:  Сухобоков О. В. «Земля незнаема»: население бассейна Среднего Псла в Х – ХІІІ вв. по материалам роменско-древнерусского комплекса в с. Каменное. Київ, 2012.