Кістяний гребінь

У колекції Сумського обласного краєзнавчого музею є кілька кістяних гребінців із давньоруських міст, що досліджувалися на території області. Один такий гребінець виявлений під час розкопок на посаді давньоруського міста біля с. Ницаха Тростянецького району. Виріб прикрашений уздовж зубців лінійним орнаментом, відноситься до суцільних двобічних прямокутних гребенів, веретеноподібних у перетині.

Суцільні двобічні гребінці поширюються на Русі з другої половини ХІ ст. Побутування кістяних гребенів у передруський час у слов’ян не фіксується. Вони могли користуватися дерев’яними, але інформація про їх вигляд відсутня.

Суцільні гребені виготовляли зі спеціально підготовлених (розпрямлених) рогових пластин (рогового чохла), які міцні й пружні, добре піддаються обробці і поліруються. Необхідну форму пластині надавали за допомогою пилки, потім – спеціальних стругів або ножа. Перед пропилюванням зубців пилкою наносили лінії-маркери, які іноді ставали частиною орнаменту. Зубці з протилежних боків пропилювали навскіс і різної частоти, що потребувало застосування пилок різних розмірів. Після надання остаточної форми гребінець обробляли і полірували.
Гребінці виготовляли косторізи широкого профілю, різьбярі з вузьким колом споживачів та окремі місцеві майстри-гребінники.

Від гребенів XVI—XVIІІ ст. давньоруські відрізняються матеріалом: гребінники ХV – ХVІІІ ст. і пізнішого часу використовували порожнисті роги свійських тварин, а давньоруські майстри – щільний ріг диких копитний (олені, лосі).