КАМІННИЙ ГОДИННИК

У фойє будинку колишньої Сумської земської повітової управи (нині краєзнавчий музей) увагу відвідувачів привертає розкішний старовинний годинник, що став справжнім символом і окрасою музейної колекції. Він виготовлений французькими майстрами наприкінці ХІХ ст. та переданий до фондового зібрання в лютому 1948 р. Виріб вражає красою фігурної форми, максимальною реалістичністю фактури, сюжетною динамічністю та посилено вираженою емоційністю.

Цей вишуканий предмет барокового мистецтва має складну композиційну структуру, основою якої є масивний фігурний постамент, прикрашенийгеометричним орнаментом з накладними елементами рослинно-квіткового типу. В центральній частині розміщено асиметричної форми картуш, декорований двома завитками в стилістиці капітелей іонічного ордену. По центру верхньої частини фігурного подіуму розташований закріплений на бокових вертикальних скрол-скобах циліндричний корпус годинника, зверху оповитий відлитою з бронзи гірляндою із троянд та інших квітів. Циферблат встановлений у торцеву частину циліндра, вкритий білою емаллю, має ажурні бронзові стрілки та позначення годин римськими, а хвилин арабськими цифрами.

Особливої краси годиннику надають відлиті з бронзи фігури персонажів  античної міфології. З правого боку від корпусу годинникового механізму розміщено тендітну фігуру молодої жінки, яка опирається на нього обома ліктями, передаючи лівою рукою кільце, прикрашене оповитими бантом стрічками. Вона зображена у рухомій позі, босоніж, з оголеними плечима та руками. Жіночий стан задрапірований тканиною, яка опадає численними фалдами, довгий хітон підперезаний вузьким поясом, а ліву руку прикрашає браслет. Дівоча зачіска характерна для античної доби: викладене хвилями волосся зібране на потилиці вузлом в вигляді факела, а з обох боків над вухами випущено кілька дрібних локонів. Зліва зображено оголеного маленького хлопчика – путті (купідона) з курчачим волоссям та ангельськими крилами за спиною. Він стоїть у грайливій позі, тримаючись за квіткову гірлянду, відвівши погляд вбік, незважаючи на повчальний жест правої руки жінки.

Виготовлення годинника у ХІХ ст. було складною справою, що потребувала злагодженої роботи майстрів різних спеціальностей. На даному музейному експонаті вигравірувані написи та клейма, з яких можна отримати багато цінної інформації. Маркування вказують на виробника годинникового механізму – завод, засновником якого бувзнаменитий французький майстер-годинникар, ювелір і механік, що став піонером в галузі індустріалізації виробництва годинників – ФредерікДжапі(1749-1812). Напис «Barrard&Vignon» вказує на те, що зборку й продаж годинників здійснювала фірма, яка працювала з 60-х ХІХ ст. до початку ХХ ст. у Парижі за адресою: будинок № 7, на вулиці Філіпа де Комміна, названої на честь відомого французького історика і дипломата.

Загальний стиль,форма, обробка та матеріал камінних годинників визначали архітектурно-просторове місце їхнього розміщення в інтер’єрах будинків. Подібні вироби виконували не лише прагматичну функцію визначення часу, а й за своєю суттю були частиною декоративного, мистецького та естетичного світосприйняття людини певної історичної епохи.